Житель села Черче Анатолій Дзенік подав позов до суду на голову Черченської сільської ради Волинської області Юрія Соколова за ненадання публічної інформації на запит, – пише видання Район.Камінь-Каширський. У приміщенні Камінь-Каширського районного суду 10 листопада 2017 року за адміністративною справою відбулося судове засідання в складі головуючого – судді Бориса Гамули та за участю секретаря Тетяни Карпік. Вислухавши пояснення сторін, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, суд вважає позов безпідставним і таким, що до задоволення не підлягає.

ПЕРЕДІСТОРІЯ

Позивач Анатолій Дзенік, що є депутатом Черченської сільської ради звертався до сільського голови з проханням надати йому копії:

• відомостей про заробітну плату працівників сільської ради;
• розпоряджень сільського голови про розподіл коштів на премії працівникам сільської ради;
• протоколів засідань сесії сільської ради та її рішень;
• штатного розпису працівників сільської ради за 2015-2017 роки;
• списку працівників місцевої пожежної охорони та відомостей про отримання ними заробітної плати.

Вказані документи позивач не отримав і вважає, що Черченський сільський голова порушив вимоги Закону України «Про доступ до публічної інформації». Посилаючись на викладені вище обставини, просить суд зобов’язати відповідача надати йому копії вказаних у заяві документів та стягнути з відповідача всі понесені ним судові витрати. Ухвалою суду від 27 жовтня 2017 року до участі у справі, як другого відповідача, залучено Черченську сільську раду, тому що саме цей орган є розпорядником інформації, яку просить надати позивач і яка й повинна відповідати за даним позовом. 

СУД

10 листопада на суд прибув позивач Анатолій Дзенік. Відповідач Юрій Соколов на засідання не явився. Його інтереси та, відповідно, інтереси Черченської сільської ради за дорученням представляв адвокат Олександр Борщ.

Під час суду пан Анатолій повністю підтримав свої позовні вимоги та додав, що сільський голова Юрій Соколов під час усіх судових засідань по даній справі перебував у Камені-Каширському, але чомусь на засідання не приходить.

Представник відповідачів позовні вимоги не визнав мотивуючи це тим, що позивач, фактично, судиться з самим собою, адже є депутатом Черченської сільської ради. А ще вважає, що дія закону «Про доступ до публічної інформації» не поширюється на ці правовідносини.

«Відповідно до закону «Про доступ до публічної інформації» розпорядником інформації є суб’єкт владних повноважень, тобто Черченська сільська рада. Відповідно до закону «Про місцеве самоврядування будь-яка місцева рада є суб’єктом владних повноважень, що складається з певної кількості депутатів. В даному випадку позивач Дзенік також є депутатом сільської ради, тобто є представником суб’єкта владних повноважень.
Оскільки саме позивання з самим собою є нонсенсом – я не розумію предмету цього позову. Цю [запитувану, – авт.] інформацію позивач може отримати у будь-якому випадку, оскільки він виконує функції представника суб’єкта владних повноважень, які нею володіють. В законі чітко визначений перелік, як він [депутат, – авт.] може здійснювати отримання цієї інформації, і мати до неї повний та безперешкодний доступ: це  шляхом депутатського звернення та  депутатського запиту.
Позиватися з самим собою я сенсу не бачу. Тим більше відповідно до Закону «Про доступ до публічної інформації» інформація, яку позивач просив надати у відповідь на запит – підлягає опублікування, тобто розміщення на стендах сільської ради (що без сумніву було зроблено) і будь-яким іншим шляхом. Тобто депутат, як представник суб’єкта владних повноважень, не має необхідності позиватися і має абсолютно вільний доступ до такої інформації.
Також, на мою думку, дія закону «Про доступ до публічної інформації» на ці правовідносини ніяк не діє. Відповідно до статті 2, цитую, «цей Закон не поширюється на відносини щодо отримання інформації суб’єктами владних повноважень при здійсненні ними своїх функцій…».
Знову ж таки в копіях запитів, яких надано суду як доказ, зазначено, що він [Дзенік, – авт.] є депутатом, а не як громадянин-фізична особа. В такому випадку він не може вимагати надавати якусь інформацію і повинен діяти відповідно до своїх службових обов’язків».

Позивач не погодився із заявами адвоката та наголосив на тому, що відповідно до частини 5 статті 6 закону «Про доступ до публічної інформації» заробітна плата, премії та інші доплати не є конфіденційною інформацією і надаються у відповідь на запит. А також не погодився з тим, що має відкритий доступ до запитуваної інформації.

«Я звернувся до суду, тому що мені ніхто не надає даної інформації», – заявив пан Анатолій.

У розпалі дискусій перейшли й на тему проведення сесій Черченської сільської ради. Адвокат Олександр Борщ запитав у позивача, чи був він присутнім на сесії сільської ради, де затверджувався штатний розпис працівників. Анатолій відповів, що ні, адже сільський голова не запрошує його на сесію вже третій раз поспіль.

«Згідно закону повідомлення про час проведення сесії вивішується на інформаційному стенді сільської ради. А вас запрошувати особисто по телефону ніхто не зобов’язаний», – пояснив у відповідь адвокат.

Пан Дзенік заперечував, наголосивши на тому, що сільський голова обов’язково повинен повідомити депутатам і місцевим жителям, коли відбудеться сесія, хоча ці вимоги закону ігнорує:

«Згідно частини 10 статті 46 закону «Про місцеве самоврядування» рішення про скликання сесії доводиться до відома депутатів і населення не пізніше як за 10 днів до початку сесії. І тільки у виняткових випадках не пізніш як за день до сесії. У нас завжди винятковий випадок… Він [Юрій Соколов, – авт.] може зателефонувати сьогодні і сказати, що завтра відбудеться сесія. Жодного оголошення про проведення сесії ніде не вивішується». 

Суд перейшов до дослідження доказів та виявив, що інформацію про штатний розпис працівників сільської ради у відповідь на запит Анатолію Дзеніку надали. Позивач не заперечував та наголошував на відсутності інших документів.

Під час судових дебатів позивач висловив надію, що суд прийме об’єктивне рішення і його позов буде задоволений. Адвокат Борщ, що представляв інтереси відповідачів заперечував та просив позов залишити без задоволення, оскільки відповідач, інтереси якого він представляє, не є розпорядником публічної інформації, не є її носієм і не зобов’язаний її надавати, як фізична особа. Окрім того просив залишити без задоволення й вимоги щодо відшкодування пану Дзеніку судових збитків та інших витрат по справі, оскільки сільський голова не зобов’язаний відшкодовувати ці витрати, адже відповідно до Кодексу адміністративного судочинства відшкодування збитків судового збору та інших витрат покладається на суб’єкт владних повноважень.

Позивач Анатолій Дзенік тему дебатів продовжив на тому, що сільський голова Юрій Соколов вже притягувався до адміністративної відповідальності за ненадання інформації на запит жительки села Черче Марії Лагоди.

«Вона звернулася до Уповноваженого Верховної Ради з прав людини і по даному питанню були надані відповідні документи та стягнуто 1700 гривень штрафу і 320 гривень судового збору. Тому я вважаю, що не надати мені інформацію і не відшкодувати судові витрати буде неправомірно». 

«Мій представник дійсно притягувався до відповідальності на підставі складеного протоколу Уповноваженим за порушення закону, які дійсно мали місце. Але справа в тому, що предметом цього порушення було звернення громадянки Лагоди Марії, яка дійсно зверталася із запитом на отримання публічної інформації, як громадянка. А в даному випадку шановний позивач [Дзенік, – авт.] звертався  до сільської ради, як депутат. Це різні речі», – заявив у відповідь адвокат.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, суд визнав позов безпідставним і таким, що до задоволення не підлягає.

«Як роз’яснив Пленум Вищого адміністративного суду України у своїй постанові від 29.09.2016 року… депутати місцевих рад при виконанні ними депутатських повноважень не можуть бути суб’єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації, а тому до відносин зі збирання ними інформації, у тому числі надсилання та розгляду депутатських запитів, депутатських звернень, необхідно застосовувати відповідні положення Закону України «Про статус народного депутата України» та Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» , а не законодавство про доступ до публічної інформації», – йдеться у рішенні Камінь-Каширського районного суду.

Постанова суду опублікована в Єдиному державному реєстрі судових рішень. 

АПЕЛЯЦІЯ

Анатолій Дзенік не задоволений прийнятим прийнятим рішенням, та оскаржив постанову до Львівського апеляційного адміністративного суду.

«У своєму позові я не лише посилався на порушення частини 5 закону «Про доступ до публічної інформації, а й акцентував увагу на тому, що Черченський сільський голова Соколов Юрій Анатолійович не дотримується вимог закону «Про місцеве самоврядування в Україні» та норм законодавства «Про статус депутатів місцевих рад». Проте суд на ці порушення жодним чином не відреагував, – пояснює Анатолій. – Залишається безліч запитань до сільського голови, зокрема, чому він не повідомляє депутатів [Дзеніку Анатолію та Віктору Лагоді, – авт.] та населення про проведення сесій сільської ради!?!»

Богдан Ліпич

Поділитись: